- спаювання
- —————————————————————————————спа́юванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спаювання — я, с. Дія за знач. спаювати … Український тлумачний словник
злютування — я, с. Те саме, що спаювання … Український тлумачний словник
розпаювати — I розпаюв ати ю/ю, ю/єш, док., розпайо/вувати, ую, уєш, недок., перех., розм. Поділити на паї, частини, пайки. II розп аювати юю, юєш, недок., розпая/ти, я/ю, я/єш, док., перех. Роз єднувати, розплавляти щось на місці спаювання … Український тлумачний словник
розпаюватися — юється, недок., розпая/тися, я/ється, док. Роз єднуватися, розплавлятися на місці спаювання … Український тлумачний словник
паяний — на, не, Рс. З днані металеві частини шляхом спаювання … Словник лемківскої говірки